Ст. 93. Право оренди земельної ділянки

Чинна редакція від 25.08.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2002

Розділ III. ПРАВА НА ЗЕМЛЮ → Глава 15. Право користування землею

1. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

2. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

{Частина друга статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 1423-IX від 28.04.2021}

3. Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об’єктів, крім випадків, передбачених законом.

{Статтю 93 доповнено новою частиною третьою згідно із Законом № 1708-VI від 05.11.2009; в редакції Закону № 4709-VI від 17.05.2012}

4. Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

{Частина четверта статті 93 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.

{Статтю 93 доповнено частиною згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008; в редакції Законів № 1423-IX від 28.04.2021, № 3065-IX від 02.05.2023}

6. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

{Частина шоста статті 93 в редакції Закону № 2498-VIII від 10.07.2018}

7. Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

{Статтю 93 доповнено новою частиною згідно із Законом № 818-VIII від 24.11.2015}

8. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.

{Частина восьма статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

9. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

10. У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності земельна ділянка надається в оренду на строк не менше 30 років.

{Статтю 93 доповнено частиною згідно із Законом № 5018-VI від 21.06.2012}

11. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду) не може бути меншим як 25 років.

{Статтю 93 доповнено частиною згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1989-IX від 17.12.2021}

12. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, не може бути меншим як 10 років.

{Статтю 93 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 1532-VIII від 20.09.2016}

13. Вимоги цієї статті щодо мінімального строку оренди земельної ділянки не поширюються на випадки, якщо орендодавцем земельної ділянки комунальної власності є військово-цивільна адміністрація, військова адміністрація і законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено максимальний строк, на який зазначений орган може передавати таку земельну ділянку в оренду, що є меншим за вказаний мінімальний строк оренди земельної ділянки. Дія цього положення не поширюється на передачу в оренду земельної ділянки в порядку здійснення начальником військової адміністрації населеного пункту повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

{Статтю 93 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 3065-IX від 02.05.2023}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Приватний виконавець не наділений правом накладати арешт на право оренди земельної ділянки, яке належить боржнику‑орендарю, оскільки таке право є майновим (речовим) правом, похідним від права власності, і для орендаря має обмежену оборотоздатність.

Правовідносини: виконавче провадження щодо звернення стягнення на право оренди земельної ділянки (арешт майнових (речових) прав орендаря).

6.23. З огляду на перелічені вище положення законодавства, а також приписи абзацу сьомого пункту 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 317 ЦК України, право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності та притаманним саме власнику такого майна. 6.24.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.03.2020 у справі № 904/968/18, п. 6.23, 6.27, 6.40, 6.42 · цитують у 24 рішеннях · текст рішення

Звернення стягнення на право оренди можливе щодо власника земельної ділянки або в тих випадках, коли закон або договір прямо надає іншій особі право на його відчуження (наприклад емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель права оренди).

Правовідносини: виконавче провадження щодо звернення стягнення на права, що підлягають відчуженню (власник, емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель).

6.24. Тому частиною п`ятою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки визнано оборотоздатним об`єктом для власника такої ділянки, що слідує з положення цієї частини про те, що «право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власникомземельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом». 6.25.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.03.2020 у справі № 904/968/18, п. 6.24, 6.26, 6.38, 6.42 · цитують у 24 рішеннях · текст рішення

Питання наявності у виконавця повноваження накладати арешт на майнові (речові) права слід вирішувати системно, застосовуючи норми Закону № 1404‑VIII у зв’язці зі спеціальним законодавством, що регулює зміст конкретного майнового права (ЗК України, Закон про оренду землі, тощо).

Правовідносини: тлумачення повноважень виконавця при зверненні стягнення на конкретні майнові (речові) права у виконавчому провадженні.

6.14. Так само не вбачається однозначно й право виконавця накладати арешт на майнові (речові) права (тобто на право оренди) і з приписів статті 56 Закону № 1404-VIII, оскільки вона регулює питання арешту і вилучення тільки майна (коштів) боржника і не містить застереження, яке б дозволяло поширити цю норму на майнові (речові) права, як це зроблено, наприклад, у пункті 1 частини першої статті 10 Закону № 1404-VIII, де законодавець прирівнює майно і майнові права, на що вказує словосполучення «майно (майнові права) боржника». 6.15. Водночас у чинному законодавстві встановлені також спеціальні норми, які передбачають звернення стягнення на певні майнові права та їх арешт.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.03.2020 у справі № 904/968/18, п. 6.14, 6.18, 6.39 · цитують у 24 рішеннях · текст рішення

Рівень оборотоздатності права оренди земельної ділянки визначається залежно від суб’єкта, який має це право, виду права користування (оренда, емфітевзис, суперфіцій) та форми власності земельної ділянки, тому при зверненні стягнення слід враховувати конкретний зміст прав боржника за договором.

Правовідносини: визначення можливості звернення стягнення на право оренди залежно від змісту договірних прав боржника та прав власника.

6.27. Однак у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки. 6.28. За статтею 5 цього Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. 6.29.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.03.2020 у справі № 904/968/18, п. 6.27, 6.28, 6.29, 6.38 · цитують у 24 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Право користування земельною ділянкою, яке належить орендарю за договором оренди, не може бути ним відчужене, зокрема передане при виділі за розподільчим балансом особі, яка виділяється, без згоди орендодавця.

Правовідносини: правовідносини найму (оренди) землі щодо оборотоздатності і передачі права користування орендованою землею

Відповідно до цих нормативних приписів право оренди як речове право може відчужуватись власником земельної ділянки, що полягає у передачі власником іншій особі права бути орендодавцем цієї земельної ділянки замість власника. Таке право бути орендодавцем може продаватись, бути предметом застави, спадщиною, внеском до статутного капіталу. Тобто у випадку, наприклад, внесення права оренди до статутного капіталу, орендодавцем виступатиме особа, яка прийняла це право як вклад у статутний капітал. При цьому не можна вважати обґрунтованим тлумачення цієї норми, яке допускає можливість відчужувати право оренди земельної ділянки не власником, а орендарем цієї земельної ділянки.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 14.09.2020 у справі № 291/1009/18 · цитують у 24 рішеннях · текст рішення

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду лише за письмовою згодою орендодавця або якщо це прямо передбачено договором; прихована, незареєстрована або здійснена без згоди орендодавця суборенда є порушенням умов договору і може бути підставою для його розірвання.

Правовідносини: суборенда орендованої земельної ділянки; вимога письмової згоди орендодавця, порушення умов договору як підстава для розірвання.

Свої висновки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у зазначеній постанові мотивував тим, що відповідач фактично передав сторонній особі у суборенду земельну ділянку, яка належить позивачу, без її на те згоди, тобто відбулася прихована та не зареєстрована в законному порядку суборенда земельної ділянки.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 11.11.2019 у справі № 133/158/16-ц · цитують у 17 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.