Ст. 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення

Чинна редакція від 25.08.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2002

Розділ II. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ → Глава 5. Землі сільськогосподарського призначення

1. Землі, придатні для потреб сільського господарства (крім самозалісених земель), повинні надаватися насамперед для таких цілей:

1) ведення сільського господарства;

2) ведення лісового господарства;

3) створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

{Частина перша статті 23 в редакції Закону № 2321-IX від 20.06.2022}

2. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

3. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

{Частина третя статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020}

4. Лінії електропередачі та електронних комунікаційних мереж та інші комунікації проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.

{Частина четверта статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність чи користування є ненормативним актом, який вичерпує свою дію при реалізації; скасування такого рішення само по собі не відновлює чи не скасовує права особи, яке виникло на підставі правовстановлюючих документів, тому оскарження правомірності набуття земельної ділянки слід вирішувати в цивільній (господарській) юрисдикції.

Правовідносини: правовідносини щодо набуття та захисту права власності або права користування землею після видання правовстановлюючих документів

Конституційний Суд України в п. 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.…

Велика Палата ВС, постанова від 03.10.2018 у справі № 2а-4539/11/0202 · текст рішення

Право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування особи у членах КСП на час передання державного акта та включення її до списку, доданого до державного акта; член, включений до списку, набуває право на пай з дня видання акта, а таке право може реалізовуватися в тому числі шляхом звернення до суду про визнання права.

Правовідносини: Відносини, пов’язані з виникненням права на земельну частку (пай) при розпаюванні земель колективної власності.

Враховуючи викладене, касаційний суд зауважує, що: право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи у членах КСП на час передання державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 22.06.2026 у справі № 530/656/24 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Державний акт на право постійного користування, виданий відповідно до законодавства, що діяло на момент його видачі, є дійсним і підтверджує право постійного користування до приведення прав у відповідність до чинного законодавства та переоформлення.

Правовідносини: чинність державного акта та збереження права постійного користування, набутого до змін земельного законодавства

72. Частиною 1 статті 23 Земельного кодексу України (в редакції на момент видачі та реєстрації Державного акта) визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. 73. Відповідно до статті 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. 74.…

Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ВС, постанова від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, п. 72, 73, 74 · цитують у 65 рішеннях · текст рішення

Внесення нотаріусом відомостей до Державного реєстру речових прав є умовою підтвердження права власності, а не підставою його виникнення у випадках, коли право виникло раніше відповідно до чинного на той час законодавства; отже, лише скасування державної реєстрації не припиняє набутого права власності і не відновлює автоматично порушені права територіальної громади.

Правовідносини: виникнення та правовий ефект державної реєстрації прав на земельні ділянки; оспорювання наслідків держреєстрації

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 27 Закону державна реєстрація права власності проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01 січня 2013 року. 29 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 26 листопада 1997 ро…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц · цитують у 63 рішеннях · текст рішення

Невнесення до списку особи, яка була членом КСП на час передачі землі у колективну власність, не позбавляє її права на земельну частку; особа, включена до списку, набуває права на пай з дня видачі державного акта, і право на пай підлягає спадкуванню за нормами цивільного законодавства.

Правовідносини: визначення моменту виникнення та захисту права на земельний пай, у т.ч. при невнесенні до списку та у спадкуванні

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на ч…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 21.07.2021 у справі № 933/670/20 · цитують у 59 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.