1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
{Пункт "ж" частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 }
2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
3. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
{Статтю 19 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 711-IX від 17.06.2020 }
{Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3404-IV від 08.02.2006 }