1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Правові позиції Верховного Суду
Зайняття земельної ділянки, яка належить до земель водного фонду, з порушенням законодавства слід розглядати як порушення права власності, не пов’язане з позбавленням володіння; вимогу про повернення такої ділянки слід у багатьох випадках кваліфікувати як негаторний позов, який може бути заявлений впродовж усього часу тривання порушення.
Правовідносини: спори про повернення земель водного фонду; процесуальна кваліфікація вимог (негаторний позов) і строк давності
143. Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.…
Велика Палата ВС, постанова від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, п. 143 · цитують у 1494 рішеннях · текст рішення
Негаторний позов (вимога власника про усунення перешкод у користуванні майном) є належним і ефективним способом захисту права власника у випадках фактичного користування земельною ділянкою іншою особою; у відповідних випадках суд може захистити права власника шляхом повернення землі, визнання відсутнім права оренди або скасування державної реєстрації речового права.
Правовідносини: захист прав власника земельної ділянки при самовільному чи безпідставному користуванні іншої особи
93. Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані з позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі
№ 359/3373/16).
94. Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.…
Велика Палата ВС, постанова від 13.05.2026 у справі № 456/252/22, п. 93, 100 · цитують у 50 рішеннях · текст рішення
Питання користування чужою земельною ділянкою (зокрема встановлення прав проходу та проїзду) підлягають вирішенню на підставі відповідних норм матеріального права (наприклад, ст. 152 ЗК України про захист прав на землю), а не шляхом автоматичного зобов'язання усунути перешкоди за загальноцивільною процедурою без встановлення відповідних суб'єктивних прав та причинно-наслідкового зв'язку.
Правовідносини: відносини щодо захисту права власності та користування землею, встановлення права проходу/проїзду
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_10., ОСОБА_7про усунення перешкод в користуванні належними їм ділянками шляхом зобов'язання університету знести секції паркану, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив з положень частини другої статті 152 ЗК України, якою установлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частиною третьою статті 152 ЗК України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; віднов…
Велика Палата ВС, постанова від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц · цитують у 47 рішеннях · текст рішення
Норми статті 38 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» регулюють порядок дій органу державного архітектурно-будівельного контролю й не застосовуються до вимог власників земельних ділянок, спрямованих на захист порушеного цивільного права шляхом демонтажу тимчасових споруд за приписами статей 152 та 212 Земельного кодексу.
Правовідносини: відносини щодо способів захисту цивільних прав власників земель (демонтаж тимчасових споруд) у відмінність від повноважень органів архітектурно-будівельного контролю.
6.30. Суд апеляційної інстанції встановив, що позов у цій справі подано в інтересах держави в особі власника земельної ділянки з підстав порушення прав на земельну ділянку про зобов'язання звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу розташованих на ній тимчасових споруд, а предметом доказування є факт використання земельної ділянки відповідачами без належних на те правових підстав. Вимоги пред'явлено до користувача розташованого на спірній земельній ділянці майна та власника цього майна, який використовує майно у своїй господарській діяльності; рішення у справі прийнято щодо двох відповідачів, що спростовує доводи скаржника про відсутність вимог у позові до відповідача ТОВ «Ікор».
Велика Палата ВС, постанова від 08.10.2019 у справі № 920/447/18, п. 6.30 · цитують у 43 рішеннях · текст рішення
Власник земельної ділянки або землекористувач можуть вимагати усунення будь-яких порушень їхніх прав на землю та відшкодування завданих збитків.
Правовідносини: цивільно-правові вимоги власника/землекористувача щодо захисту прав на земельну ділянку (демонтаж самовільних споруд, відшкодування збитків).
6.29. За змістом статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Велика Палата ВС, постанова від 08.10.2019 у справі № 920/447/18, п. 6.29 · цитують у 43 рішеннях · текст рішення
Орендар має право на захист свого права на орендовану земельну ділянку, зокрема шляхом визнання оспорюваного договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки; при цьому норми про виндикацію (ст. 387–388 ЦК) регулюють захист власника і не застосовуються для захисту прав орендаря за встановлених обставин цієї справи.
Правовідносини: Спори про захист прав орендаря земельної ділянки (визнання договору оренди недійсним, повернення користування).
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що укладенням оспорюваного договору порушено переважне право ОСОБА_2 на укладення договору оренди земельної ділянки, а тому його право підлягає поновленню в обраний ним спосіб, а саме шляхом визнання недійсним оспорюваного договору оренди щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 10,0 га; зобов`язання ОСОБА_3 повернути позивачу земельну ділянку площею 10,0 га, а також скасування державної реєстрації вказаного договору оренди землі в частині, що стосується земельної ділянки площею 10,0 га.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з указаними висновками судів та в…
Велика Палата ВС, постанова від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц · цитують у 38 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.