а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, державних чи комунальних некомерційних товариств, крім перетворення державних чи комунальних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу;
ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом публічно-приватного партнерства або об’єктом концесії;
з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами);
и) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.
2. Припинення права постійного користування земельними ділянками державного підприємства, установи, організації, органу державної влади не припиняє права власності держави на відповідні земельні ділянки.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 25.03.2026 у справі № 128/4476/24 — текст
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17, від якого Велика Палата Верховного Суду не відступила і в постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, та застосовано у постановах Верховного Суду від…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 05.03.2025 у справі № 539/2654/23 — текст
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17 (провадження № 14-487цс19), від якого Велика Палата Верховного Суду не відступила, і в постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20).
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 15.11.2023 у справі № 317/905/20 — текст
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17 (провадження № 14-487цс19), від якого Велика Палата Верховного Суду не відступила, і в постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) та…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 30.08.2023 у справі № 313/1192/20 — текст
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17, від якого Велика Палата Верховного Суду не відступила і в постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, та застосовано в постановах Верховного Суду від 29 січня…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 19.01.2022 у справі № 295/48/17 — текст
Посилання касаційної скарги на відповідні постанови Верховного Суду України на увагу не заслуговують, оскільки незалежно від того, чи перераховані усі постанови, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають…
Право постійного користування земельною ділянкою (на підставі відповідного державного акта) не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення ділянки.
Правовідносини: спадкування та припинення прав користування земельними ділянками
27.1. У справі № 6-1275цс15 фізична особа звернулася з позовом до міської ради та фізичних осіб-набувачів земельної ділянки. Просила визнати недійсним і скасувати рішення міської ради про надання у спільну сумісну власність відповідачів земельної ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також визнати недійсним державний акт на право власності на цю ділянку. Мотивувала вимоги тим, що міська рада протиправно передала у спільну сумісну власність відповідачів земельну ділянку, що перебувала у користуванні позивача, чим порушила його права як землекористувача.
27.2.…
Велика Палата ВС, постанова від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц, п. 27.1, 59 · цитують у 353 рішеннях · текст рішення
Наявність рішення уповноваженого органу державної влади про вилучення земельної ділянки та її передання іншій особі є необхідною передумовою виникнення права приватної власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності; відсутність такого рішення свідчить про відчуження поза волею власника і є підставою для визнання незаконними рішень органів, що таке відчуження здійснили.
Правовідносини: юридична підстава набуття права приватної власності на земельні ділянки державної/комунальної власності та підстави для визнання відчуження недійсним
Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що спірна земельна ділянка перебувала у державній власності, мала лісогосподарське призначення, у постійного землекористувача (ДП «Миколаївське лісове господарство») у встановленому порядку повноважним органом (Миколаївською ОДА) не вилучалась, а зміна її цільового призначення у передбаченому законом порядку не здійснювалась.
Отже, відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади - Миколаївської ОДА - означає, що держава як власник волю на відчуження цієї ділянки не виявляла.
Відповідно до положень статей 141, 149 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у …
Велика Палата ВС, постанова від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц · цитують у 53 рішеннях · текст рішення
Рішення органу місцевого самоврядування про перерозподіл або надання в користування частини земельної ділянки, якій вже посвідчено право власності чи користування та проведено державну реєстрацію, не є підставою для припинення права власності чи користування; рішення та правочини, прийняті з перевищенням повноважень, підлягають визнанню недійсними та скасуванню, з можливістю витребування майна власником.
Правовідносини: недійсність рішень місцевих органів і правочинів щодо земель, захист прав власника/землекористувача
Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК України перелік підстав для цього є вичерпним.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно керувався тим, що Університет не надавав своєї згоди на вилучення спірних земельних ділянок та припинення свого права постійного користування…
Велика Палата ВС, постанова від 16.10.2019 у справі № 633/1738/16-ц · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
Вилучення земельних ділянок державної власності, що перебувають у постійному користуванні (зокрема за вищими навчальними закладами державної форми власності), може здійснюватися лише Кабінетом Міністрів України, тож рішення місцевої ради про таке вилучення ухвалені з перевищенням повноважень.
Правовідносини: вилучення земель державної форми власності, повноваження органів місцевого самоврядування
Відповідно до частини дев`ятої статті 149 ЗК України земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, вилучає лише Кабінет Міністрів України, а не органи місцевого самоврядування.
Згідно з частиною восьмою статті 122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування тільки у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.
Отже, виключно тільки Кабінет Міністрів України за погодженням з Міністерством освіти і науки України, може прийняти рішення щодо вилучення земельної ділянки державної власності, але ж…
Велика Палата ВС, постанова від 16.10.2019 у справі № 633/1738/16-ц · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
Право постійного користування земельною ділянкою є безстроковим правом володіння і користування (речовим правом) і може бути припинене лише на підставах, вичерпно перелічених у ст. 141 Земельного кодексу України; дії органів влади, спрямовані на позбавлення землекористувача права поза цими підставами, порушують речове право.
Правовідносини: правовідносини, пов’язані з припиненням або обмеженням права постійного користування землею; захист речових прав землекористувачів.
37. За приписами частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку.
38. Згідно із частиною третьою статті 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
39.…
Велика Палата ВС, постанова від 02.10.2019 у справі № 308/7411/17, п. 37, 38, 40 · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
Використання лісової ділянки не за цільовим призначенням та проведення будівництва без згоди постійного користувача є підставою для розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами; наявність обставин, передбачених умовами договору (п.29), сама по собі є підставою для розірвання без необхідності додаткової перевірки 'істотності' порушення за ч.2 ст.651 ЦК України.
Правовідносини: Правовідносини, що виникають із договорів довгострокового тимчасового користування лісами.
102. Велика Палата Верховного Суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
103. Так, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
104. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (частина друга статті 6 ЦК України).
105.…
Велика Палата ВС, постанова від 07.05.2025 у справі № 902/111/24, п. 102, 110, 113, 115, 126 · цитують у 5 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.