1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено законом, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом. { Абзац перший частини першої статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5245-VI ( 5245-17 ) від 06.09.2012 }
Земельна ділянка або право на неї може бути передано у заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового номера в порядку, визначеному законом. { Частину першу статті 133 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4188-VI ( 4188-17 ) від 20.12.2011 }
2. Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана (передано) у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів).
3. Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою.
4. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки.
5. Порядок застави земельних ділянок та прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) визначається законом.
{ Стаття 133 із змінами, внесеними згідно із Законом N 898-IV ( 898-15 ) від 05.06.2003; в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах
{ Назва глави 21 в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }