1. Право на земельну ділянку може бути обмежено (обтяжено) законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи або договором шляхом встановлення:
а) заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом відчуження;
б) умови розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;
в) заборони на провадження окремих видів діяльності;
г) заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;
ґ) умови здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;
д) умови додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;
е) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку.
2. Обмеження (обтяження) у використанні земельної ділянки, визначені у пунктах "б-е" частини першої цієї статті, підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому законом.
Заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом відчуження земельної ділянки, підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому законом.
{ Стаття 111 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009; текст статті 111 в редакції Закону N 1878-VI ( 1878-17 ) від 11.02.2010 }