Земельний кодекс України · порівняння редакції від 1990-12-18 з редакцією від 1992-03-13
Абзаців змінено: 0, вилучено: 1, додано: 2, без змін: 2.
До земель історико-культурного призначення належать землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток та архітектурно-ландшафтних комплексів.
На землях історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законодавством Української РСР.
Для забезпечення режиму історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток та архітектурно-ландшафтних комплексів встановлюються охоронні зони з забороною на землях цих зон діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на забезпечення дотримання режиму земель історико-культурного призначення.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законодавством України.
Закреслене — текст редакції від 1990-12-18, підкреслене — текст редакції від 1992-03-13. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1990-12-18 або 1992-03-13.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.