Землями промисловості визнаються землі, надані для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будинків та інших споруд.
Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації, а відведення ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
Земельні ділянки, що вивільняються підприємствами по видобуванню корисних копалин, іншими промисловими або транспортними підприємствами на наданих їм у користування сільськогосподарських землях чи лісових угіддях, повинні бути приведені ними у стан, придатний для використання в сільському, лісовому, рибному господарстві, житловому будівництві або садівництві, а земельні ділянки на наданих у користування інших землях - для використання за призначенням.
Навколо промислових підприємств залежно від характеру виробництва повинні створюватись санітарно-захисні зони відповідно до норм, затверджених у встановленому порядку. В межах цих зон житлове будівництво забороняється.
Створення санітарно-захисної зони не позбавляє землеволодільців та землекористувачів, у тому числі орендарів, землі яких опинилися в межах цієї зони, права володіння або користування ними з обмеженнями, встановленими для цих зон.
Захисні зони в межах міст, селищ міського типу повинні впорядковуватись і озеленюватись промисловими підприємствами відповідно до проектів планіровки і забудови цих населених пунктів.