Земельні відносини в Українській РСР регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, що видаються відповідно до нього.
Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на:
Завданням земельного законодавства Української РСР є регулювання земельних відносин з метою створення в республіці умов для раціонального використання й охорони земель, збереження і відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища, для рівноправного розвитку всіх форм господарювання, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій.
1) землі сільськогосподарського призначення;
Гірничі, лісові та водні відносини, щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря регулюються спеціальним законодавством Української РСР.
2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів);
3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;
4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
5) землі лісового фонду;
6) землі водного фонду;
7) землі запасу.
Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення.
Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель.
Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.