Право громадян на користування наданою земельною ділянкою підлягає припиненню відповідно повністю або частково у випадках:
1) добровільної відмови від користування земельною ділянкою;
2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;
3) переселення в інше постійне місце проживання всіх членів двору або сім'ї;
3) переїзду на інше постійне місце проживання всіх членів двору або сім'ї, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 106-1 цього Кодексу; { Пункт 3 статті 36 в редакції Указу ПВР УРСР N 6757-XI ( 6757-11 ) від 25.10.88 }
4) припинення трудових відносин, у зв'язку з якими було надано службовий наділ, за винятком випадків, передбачених статтею 134 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством СРСР і Української РСР;
5) смерті всіх членів двору або сім'ї;
6) виникнення необхідності вилучення земельної ділянки для державних або громадських потреб.
Право користування земельною ділянкою може бути припинене у випадках вчинення громадянином дій, передбачених статтею 169 цього Кодексу, а також при невикористанні протягом двох років підряд земельної ділянки або використанні її не відповідно до тієї мети, для якої вона надана.
Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої і частиною другою цієї статті, провадиться за рішенням (постановою) органів, які надали земельні ділянки, а у випадках, передбачених пунктом 6 цієї статті, - за рішенням (постановою) органів, які мають право вилучати земельні ділянки.