Земельні ділянки під колективні городи робітників і службовців відводяться підприємствам, організаціям та установам з вільних земель міст, селищ, земель лісового фонду державного земельного запасу, промислових підприємств і організацій, що не будуть у найближчі роки використані під забудову або для інших цілей, а також з вільних земель в смугах відводу залізничних, автомобільних і шосейних шляхів, річкового флоту, зв'язку і магістральних газо- і трубопроводів за рішенням виконкомів районних (міських) Рад депутатів трудящих у порядку, встановленому Радою Міністрів Української РСР.
Земельні ділянки під колективні городи робітників і службовців надаються підприємствам, організаціям і установам виконавчими комітетами обласних, районних (міських) Рад народних депутатів із земель населених пунктів, земель державного запасу і державного лісового фонду, не призначених до використання у найближчі роки під забудову або на інші цілі, з тимчасово не використовуваних земель сільськогосподарського призначення і земель промислових, транспортних та інших несільськогосподарських підприємств і організацій, а також з земель державного лісового фонду, не вкритих лісом або зайнятих малоцінними лісовими насадженнями, в зелених і приміських зонах міст та інших населених пунктів з урахуванням перспективного розширення території населених пунктів.
При відсутності земель, зазначених у частині першій цієї статті, під колективні городи можуть надаватись, як виняток, невикористовувані черезсмужні, дрібноконтурні ділянки і малопродуктивні угіддя колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств.
{ Стаття 137 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( 1653-10 ) від 12.03.81 }