Землями заповідників визнаються виділені у встановленому порядку ділянки землі, в межах яких є природні об'єкти, що являють собою особливу наукову або культурну цінність (типові або рідкісні ландшафти, угрупування рослинних і тваринних організмів, рідкісні геологічні утворення, види рослин, тварин і т. ін.).