ПРЕЗИДІЯ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
ПОСТАНОВА
від 25.09.87
Замах на вбивство можливий лише з прямим умислом
(Витяг)
Вироком Богодухівського районного народного суду Б. засуджено за статтями 17, 94 КК України ( 2001-05 ) за те, що, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він під час сварки умисно з метою вбивства вдарив С. ножем у ліву частину грудей, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. При розгляді справи в касаційному порядку вирок залишено без змін.
За протестом першого заступника Голови Верховного Суду України судові рішення змінено з таких підстав.
За змістом закону замах на вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли особа передбачала і бажала настання смерті потерпілого, але ці наслідки не настали з незалежних від неї причин.
У вироку суд зазначив, що Б., наносячи С. удари ножем в життєво важливі органи, та усвідомлюючи небезпечність своїх дій, не міг не передбачати можливість настання смерті потерпілого, тобто дійшов висновку, що Б. діяв з непрямим умислом на вбивство. Але засуджений твердив, що не мав наміру позбавити потерпілого життя. Суд не дав відповідної оцінки цим показанням і не вказав у вироку, чому не настала смерть потерпілого.
За таких обставин дії Б. слід кваліфікувати за наслідками, що фактично настали. У даному випадку засуджений заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тому президія Харківського обласного суду перекваліфікувала його дії зі статей 17, 94 на ч. 1 ст. 101 КК України ( 2001-05 ).
Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 1993, N 4, стр. 99