1. У разі розбіжностей, які повинні бути вирішені арбітражем, кожна з Поштових адміністрацій, що беруть участь у суперечці, вибирає Поштову адміністрацію країни-члена, не зацікавлену безпосередньо в суперечці. Якщо декілька Поштових адміністрацій виступають спільно, вони вважаються при застосуванні цього положення за одну Адміністрацію.
Автоматичні санкції
2. Якщо одна з Адміністрацій, що беруть участь у суперечці, не дає протягом шести місяців відповіді на пропозицію про призначення арбітражу, та Міжнародне бюро при зверненні до нього пропонує, у свою чергу, Поштовій адміністрації, що ухиляється, призначити арбітраж чи саме призначає його службовим порядком.
1. Будь-яка країна-член, яка не може здійснити передачу, передбачену в статті 128.9, і яка не згодна підкорятися плану погашення, запропонованому Міжнародним бюро відповідно до статті 128.10, або не дотримується такого плану, автоматично втрачає своє право голосу на Конгресі й на зборах Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації, а також більше не має права приймати участь у цих двох Радах.
3. Сторони, що беруть участь у суперечці, можуть домовитись між собою про призначення тільки одного арбітра, яким може бути Міжнародне бюро.
2. Автоматичні санкції скасовуються негайно, як тільки заінтересована країна-член повністю погасила свої заборгованості за обов'язковими внесками, що належать Союзу, як основний борг так і відсотки, або якщо вона погодилася підкоритися плану погашення заборгованостей.
4. Рішення арбітрів приймається більшістю голосів.
5. У разі поділу голосів арбітри вибирають для розв'язання розбіжностей іншу Поштову адміністрацію, також не зацікавлену в суперечці. За відсутності згоди з питання про вибір арбітра така Поштова адміністрація призначається Міжнародним бюро з числа Поштових адміністрацій, що не пропонувались арбітрами.
6. Якщо йдеться про розбіжність, що стосується однієї з Угод, та арбітри можуть бути призначені тільки з числа Поштових адміністрацій, що беруть участь у цій Угоді.