Мови, що використовуються, для документації, обговорень і службового листування
1. Документація Союзу складається французькою, англійською, арабською та іспанською мовами. Використовуються також німецька, китайська, португальська і російська мови за умови, що друкування на цих мовах обмежуватиметься основною, найбільш важливою документацією. Можуть також використовуватися й інші мови, але за умови, що країни-члени, які їх вимагають, несуть за них всі витрати.
2. Країна-член або країни-члени, які виявили бажання використовувати будь-яку іншу мову, крім офіційної мови, складають лінгвістичну групу.
3. Документація публікується Міжнародним бюро офіційною мовою і мовами заснованих лінгвістичних груп або безпосередньо, або за посередництвом регіональних бюро цих груп відповідно до домовленості з Міжнародним бюро. Опублікування на різних мовах проводиться тим же чином.
4. Документація, яку публікує безпосередньо Міжнародне бюро, розсилається в міру можливості одночасно на різних замовлених мовах.
5. Листування між країнами-членами або їх призначеними операторами і Міжнародним бюро, а також між останнім і третіми особами може вестися на будь-якій мові, яка використовується в службах перекладу Міжнародного бюро.
6. Витрати на переклад на будь-яку мову, включаючи витрати, пов'язані із застосуванням § 5, відносяться на рахунок тієї лінгвістичної групи, члени якої замовили документи на цій мові. Країни-члени, що використовують офіційну мову, вносять заздалегідь встановлений внесок за переклад неофіційних документів, сума якого по одиниці внеску дорівнює сумі, яку виплачують країни-члени, що використовують іншу робочу мову Міжнародного бюро. Всі інші витрати, які стосуються розсилки документів, несе Союз. Межа витрат, які несе Союз за друкування документів німецькою, китайською, португальською та російською мовами, встановлюється в резолюції Конгресу.
7. Витрати, які будуть віднесені на рахунок будь-якої лінгвістичної групи, розподіляються між членами цієї групи пропорційно їх внескам до витрат Союзу. Ці витрати можуть бути розподілені між членами лінгвістичної групи в будь-якому іншому співвідношенні, але за умови наявності домовленості між зацікавленими країнами-членами та повідомлення про своє рішення Міжнародному бюро через представника групи.
8. Міжнародне бюро протягом терміну, який не повинен перевищувати двох років, виконує прохання про будь-яку зміну у виборі мови країни-члена.
9. Дебати проводяться французькою, англійською, іспанською, російською та арабською мовами за допомогою системи синхронного перекладу (з використанням електронного обладнання або без нього), причому вибір системи здійснюється на розсуд організаторів зборів після консультації з Генеральним директором Міжнародного бюро і зацікавленими країнами-членами.
10. Під час проведення обговорень і на зборах, зазначених у §9, також дозволяється використання інших мов.
11. Делегації, що використовують інші мови, забезпечують синхронний переклад на одну з мов, згаданих у §9, або шляхом застосування системи, зазначеної в тому ж параграфі, при наявності можливості внесення в цю систему необхідних змін технічного порядку, або шляхом використанім окремих перекладачів.
12. Витрати, пов'язані з синхронним перекладом, розподіляються між країнами-членами, які застосовують одну і ту ж мову, пропорційно внескам до витрат Союзу. Проте витрати по установці і технічному утриманню обладнання відносяться на рахунок Союзу.
13. Країни-члени та/або їх призначені оператори можуть домовлятися щодо мови, яку вони використовуватимуть у службовому листуванні. За відсутності такої домовленості застосовується французька мова.