Процедура арбітражу
(Статут, ст. 32 )
1. У разі розбіжностей між країнами-членами, що підлягають врегулюванню в арбітражному порядку, кожна країна-член повинна повідомити іншу сторону у письмовій формі про предмет суперечки і проінформувати її про те, що вона збирається порушити арбітражний розгляд, використовуючи для цього відповідне повідомлення.
2. Якщо розбіжності стосуються питань експлуатаційного або технічного характеру, кожна країна-член може попросити свого призначеного оператора діяти відповідно до процедури, передбаченої в наступних параграфах, і делегувати такі повноваження своєму оператору. Зацікавлена країна-член інформується про хід розгляду і його результати. Відповідні країни-члени або призначені оператори іменуються далі "сторонами, що беруть участь у арбітражному розгляді".
3. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, домовляються про призначення одного або трьох арбітрів.
4. У разі, якщо сторони, що беруть участь в арбітражному розгляді, приймають рішення про призначення трьох арбітрів, кожна сторона відповідно до § 2 вибирає країну-члена або призначеного оператора, безпосередньо не зацікавленого в суперечці, який виступає в якості арбітра. Якщо декілька країн-членів та/або призначених операторів діють спільно, вони вважаються однією стороною для виконання даного положення.
5. У разі, якщо сторони згодні призначити трьох арбітрів, вони спільно домовляються про призначення третього арбітра, який необов'язково повинен бути від країни-члена або призначеного оператора.
6. Якщо йдеться про розбіжність, що стосується однієї з Угод, арбітри можуть бути призначені тільки з числа країн-членів, що беруть участь у цій Угоді.
7. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, можуть спільно домовитися про призначення одного арбітра, який необов'язково повинний бути від країни-члена або призначеного оператора.
8. Якщо сторона або обидві сторони, що беруть участь в арбітражному розгляді, не призначать арбітра протягом трьох місяців з дати повідомлення про порушення арбітражного розгляду, Міжнародне бюро, якщо буде потрібно, самостійно звертається до країни, що порушила зобов'язання, з пропозицією призначити арбітра або самостійно призначає його автоматично. Міжнародне бюро не бере участі в розгляді, крім випадків, коли сторони просять його про це.
9. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, можуть приходити до взаємної угоди з врегулювання розбіжності в будь-який час до того, як буде винесено рішення арбітром або арбітрами. Повідомлення про будь-яку відмову від арбітражного розгляду має надаватися у письмовій формі Міжнародному бюро протягом 10 днів після того, як сторони прийдуть до такої угоди. У тому випадку, коли сторони домовляються про відмову від арбітражного розгляду, арбітр або арбітри втрачають свої повноваження вирішувати дану справу.
10. Арбітр чи арбітри зобов'язані вирішувати спірне питання, грунтуючись на наданих їм фактах і доказах. Вся інформація, що стосується предмета розбіжностей, повинна бути доведена до відома обох сторін, а також арбітра або арбітрів.
11. Рішення арбітра чи арбітрів приймається більшістю голосів; і доводиться до відома Міжнародного бюро, а також сторін протягом шести місяців з дати повідомлення про порушення арбітражного розгляду.
12. Арбітражний розгляд є конфіденційним, і тільки короткий опис предмета спору та винесеного у ній рішення доводиться у письмовій формі до відома Міжнародного бюро протягом десяти днів після винесення рішення сторонам.
13. Рішення арбітра чи арбітрів є остаточним і не підлягає апеляції. Воно є обов'язковим для сторін.
14. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, зобов'язуються негайно виконувати рішення арбітра чи арбітрів. У тих випадках, коли країна-член делегує призначеному оператору повноваження порушувати і дотримуватися арбітражного розгляду, країна-член несе відповідальність за виконання рішення арбітра чи арбітрів призначеним оператором.