1. Якщо застосовується ця стаття, сума будь-якої періодичної виплати становить не менше відсоткової частки, зазначеної в одному з двох наступних підпунктів для бенефіціарія без сім'ї або для бенефіціарія, що має утриманців, як визначено у таблиці, що додається до цієї частини:
a) для бенефіціарія без сім'ї сума становить не менше відсоткової частки від суми мінімального законного або мінімального міжпрофесійного заробітку чи заробітку пересічного працівника стосовно відповідної обставини;
b) для бенефіціарія, що має утриманців, вищезгадана сума разом із сумою будь-якої допомоги сім'ї, що виплачується протягом дії обставини, яка надає право на допомогу, становить стосовно цієї обставини не менше відсоткової частки, визначеної у таблиці, від мінімального законного або мінімального міжпрофесійного заробітку чи заробітку пересічного працівника, але не менше суми будь-якої допомоги сім'ї, яка виплачується захищеній особі з такими самими сімейними обов'язками, що й бенефіціарій.
2. Мінімальна заробітна плата, заробіток пересічного працівника, періодична грошова виплата та сума допомоги сім'ї обчислюються за єдиною часовою основою.
3. Якщо законодавство будь-якої Договірної Сторони передбачає, що періодичні виплати підлягають сплаті податку чи внесків до фонду соціального забезпечення, мінімальною заробітною платою або заробітком пересічного працівника, що враховується з метою цієї статті, вважається:
a) загальний заробіток до стягнення податків чи внесків до фонду соціального забезпечення, в разі якого періодичною допомогою, що порівнюється із загальним заробітком, є загальна сума періодичної допомоги до стягнення податку чи внесків до фонду соціального забезпечення; або
b) заробітна плата без податків чи внесків до фонду соціального забезпечення, в разі якого періодичною допомогою, що порівнюється із загальним заробітком, є сума періодичної допомоги без податку чи внесків до фонду соціального забезпечення.
4. Якщо законодавство будь-якої Договірної Сторони передбачає, що періодичні виплати не підлягають сплаті податків чи внесків до фонду соціального забезпечення, мінімальною заробітною платою або заробітком пересічного працівника, що враховується з метою цієї статті, може бути сума без будь-яких податків або внесків до фонду соціального забезпечення.
5. Для цієї статті пересічний працівник - це:
a) робітник у галузі машинобудування, за винятком електротехнічної промисловості; або
b) типовий робітник, визначений відповідно до положень наступного пункту.
6. Типовим робітником з метою підпункту (b) попереднього пункту є особа, яка належить до найбільшої категорії осіб, захищених під час дії відповідної обставини, або годувальників захищених осіб у галузі промисловості, яка об'єднує, в свою чергу, найбільшу кількість таких осіб або годувальників; для цього застосовується Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності, ухвалена Економічною і Соціальною Радою Організації Об'єднаних Націй на її сьомій сесії 27 серпня 1948 року та наведена, зі змінами 1968 року, в Додатку до цього (переглянутого) Кодексу, зі змінами та доповненнями, що можуть бути внесені до неї у будь-який час.
7. Якщо розмір допомоги змінюється залежно від регіону, пересічний працівник може визначатися для кожного регіону відповідно до пунктів 5 та 6 цієї статті.
8. Мінімальна заробітна плата або заробіток пересічного працівника, визначений відповідно до підпунктів (a) або (b) пункту 7 цієї статті, обчислюється на основі ставки заробітної плати за повну норму робочого часу, встановлену колективними договорами або національним законодавством чи на підставі національного законодавства, або звичаями, включаючи надбавки на підвищення вартості життя; коли такі ставки змінюються залежно від регіону, а попередній пункт цієї статті не застосовується, використовується середня ставка.
9. У разі неповної зайнятості відсоткова частка, що відповідає стандарту, має дотримуватися, але періодичні виплати можуть відповідно зменшуватися.
10. Сума поточних періодичних виплат по інвалідності, за віком або у разі смерті годувальника та за обставин, зазначених у підпунктах (c) та (d) пункту 1 статті 32, переглядається за визначених умов після значних змін у загальному рівні заробітку або вартості життя.