1. За обставин, зазначених у підпункті (a) пункту 1 статті 32, медична допомога включає:
a) допомогу лікаря загального профілю та допомогу лікаря-спеціаліста, яка може надаватися у лікарні та поза її межами, в тому числі постановка необхідних діагнозів та тестування, включаючи допомогу вдома;
b) допомогу, яка надається іншими фахівцями, що у будь-який час можуть бути законно визнані такими, що мають відношення до медицини, під наглядом лікаря або іншого кваліфікованого фахівця;
c) забезпечення необхідними лікарськими засобами, призначеними лікарем чи іншим кваліфікованим фахівцем;
d) перебування в лікарні або іншому медичному закладі;
e) стоматологічну допомогу, включаючи зубне протезування;
f) медичну реабілітацію, включаючи забезпечення, утримання та відновлення протезів та ортопедичних виробів, а також медичну допомогу, як це визначено;
g) забезпечення транспортом пацієнта, як може бути визначено;
h) наступну медичну допомогу, що надається за місцем роботи, якщо це можливо:
i) страхування для осіб, які зазнали серйозних пошкоджень;
ii) післялікарняне лікування для осіб з незначними пошкодженнями, що не вимагають відсутності на роботі.
2. Від бенефіціарія не вимагається відшкодування витрат на медичну допомогу.
3. Медична допомога спрямована на підтримання, відновлення чи поліпшення здоров'я захищеної особи та її спроможності працювати і задовольняти свої особисті потреби.