Медична допомога включає:
a) допомогу лікаря загального профілю та допомогу лікаря-спеціаліста, яка може надаватися у лікарні та поза її межами, в тому числі ставлення необхідних діагнозів та проведення обстеження, а також допомогу вдома;
b) допомогу, яка надається іншими фахівцями, які можуть бути законно визнані такими, що мають відношення до медицини, під наглядом лікаря або іншого кваліфікованого фахівця;
c) забезпечення основних лікарських засобів, призначених лікарями чи іншими кваліфікованими фахівцями;
d) перебування в лікарні чи будь-якому іншому медичному закладі;
e) стоматологічну допомогу, включаючи необхідні зубні протези;
f) медичну реабілітацію, включаючи забезпечення, утримання та відновлення протезів і ортопедичних виробів, а також медичну допомогу, яку може бути призначено;
g) забезпечення транспорту для пацієнта, який може бути призначено.
2. Якщо законодавство Договірної Сторони вимагає від бенефіціарія чи його годувальника часткову оплату витрат на медичну допомогу, норми, що регулюють таку часткову оплату витрат, мають бути такими, що не створюють труднощів чи не роблять медичний та соціальний захист менш ефективним.
3. Медична допомога спрямована на підтримання, відновлення чи поліпшення стану здоров'я захищеної особи та її спроможності працювати і задовольняти свої особисті потреби.