Допомога, на яку захищена особа може мати право відповідно до будь-якої з частин II-X цього Кодексу, може бути припинена у такому обсязі, який може бути визначено:
a) якщо відповідна особа не перебуває на території відповідної Договірної Сторони;
b) якщо відповідна особа утримується на державні кошти чи на кошти установи або служби соціального забезпечення, але при цьому частина допомоги має надаватися утриманцям бенефіціарія;
c) якщо відповідна особа отримує іншу грошову допомогу по соціальному забезпеченню, крім допомоги сім'ям із дітьми, та упродовж будь-якого періоду, стосовно якого вона отримує від третьої сторони відшкодування у зв'язку із тією самою обставиною, за умови, що частина припиненої допомоги не перевищує розміру іншої допомоги чи відшкодування, що надається третьою стороною;
d) якщо відповідна особа подала неправдиву заяву про надання допомоги;
e) якщо обставина, за якої надається допомога, спричинена кримінальним правопорушенням, що скоїла відповідна особа;
f) якщо обставина, за якої надається допомога, спричинена свідомою неналежною поведінкою відповідної особи;
g) у відповідних випадках, якщо відповідна особа не використовує медичні або реабілітаційні служби, що надані у її розпорядження, або порушує визначені правила перевірки виникнення чи продовження дії обставини, за якої надається допомога, або визначені правила поведінки бенефіціаріїв;
h) у випадку допомоги по безробіттю, якщо відповідна особа не використовує служби працевлаштування, надані у її розпорядження;
i) у випадку допомоги по безробіттю, якщо відповідна особа втратила роботу внаслідок її припинення через трудовий конфлікт або залишила її добровільно без обгрунтованої причини; та
j) у випадку допомоги в разі смерті годувальника, якщо удова живе із іншим чоловіком як його дружина.