1. Кожна Договірна Сторона дотримується:
a) частини I;
b) принаймні шести частин із частин II-X, при тому розумінні, що частина II рахується за дві частини, а частина V - за три частини;
c) відповідних положень частин XI і XII; та
d) частини XIII.
2. Положення підпункту b попереднього пункту можуть вважатися виконуваними у разі:
a) дотримання принаймні трьох частин із частин II-X, включаючи принаймні одну із частин IV, V, VI, IX і X; та
b) крім того, подання доказів, що законодавство, чинне у галузі соціального забезпечення, відповідає одному із поєднань, передбачених у зазначеному підпункті, з урахуванням:
i) того, що деякі галузі, охоплені підпунктом a цього пункту, перевищують норми Кодексу стосовно їхнього обсягу захисту чи їхнього рівня допомоги, або того й іншого разом;
ii) того, що деякі галузі, охоплені підпунктом a цього пункту, перевищують норми Кодексу шляхом надання додаткового забезпечення чи пільг, наведених у доповненні 2; та
iii) галузей, які не задовольняють нормам Кодексу.
3. Держава, яка підписала цей Кодекс і яка бажає застосувати положення пункту 2b цієї статті, подає відповідне повідомлення Генеральному секретарю у доповіді, яка надається згідно зі статтею 78. Комітет, керуючись принципом відповідності витрат, встановлює правила, що координують та визначають умови врахування положень пункту 2b цієї статті. У кожному випадку ці положення можуть враховуватися тільки за умови затвердження Комітетом, який ухвалює рішення більшістю у дві третини голосів.