1. Встановлюється, що питання соціального забезпечення, а також інші положення, що стосуються допомоги по безробіттю, допомоги по старості та допомоги у разі втрати годувальника, можуть бути виключені зі сфери застосування цієї статті.
2. Положення, які стосуються захисту жінок, зокрема щодо вагітності, пологів та післяпологового періоду, не вважаються дискримінацією, про яку згадується у цій статті.
3. Ця стаття не перешкоджає вжиттю конкретних заходів, спрямованих на ліквідацію нерівності de facto.
4. Професійна діяльність, яка за її характером або умовами виконання може бути доручена тільки особам певної статі, може бути виключена зі сфери застосування цієї статті або деяких її положень. Це положення не повинно тлумачитися як таке, що вимагає від Сторін включення до законів або правил переліку робіт, які за їхнім характером або умовами виконання можуть бути доручені тільки особам певної статі.
Статті 21 і 22
1. Для цiлей застосування цих статей термін ”представники працiвникiв” означає осiб, якi визнаються такими за нацiональними законодавством або практикою.
2. Вираз ”нацiональне законодавство i практика” у вiдповiдних випадках охоплює, крiм законiв i правил, колективнi договори, iншi угоди мiж роботодавцями та представниками працiвникiв, звичаї, а також вiдповiдне прецедентне право.
3. Для цiлей застосування цих статей термiн ”пiдприємство” розуміється як такий, що означає сукупнiсть матерiальних i нематерiальних елементiв, якi можуть бути чи не бути юридичною особою, утворенi для виробництва товарiв або надання послуг з метою отримання фiнансового зиску i мають право визначати свою власну ринкову полiтику.
4. Встановлюється, що релiгiйнi громади та їхнi установи можуть бути виключенi зі сфери застосування цих статей, навiть якщо цi установи є ”пiдприємствами” за змiстом пункту 3. Заклади, що здiйснюють дiяльнiсть, яка надихається певними iдеалами або грунтується на певних моральних принципах, iдеалах i концепцiях, захищених нацiональним законодавством, можуть бути виключенi зі сфери застосування цих статей у такому обсязi, який є необхiдним для збереження профілю пiдприємства.
5. Встановлюється, що коли в тiй чи iншiй державi права, викладенi у цих статтях, здiйснюються у рiзних закладах пiдприємства, вiдповiдна Сторона повинна вважатися такою, що виконує зобов’язання, якi випливають з цих статей.
6. Сторони можуть виключити зі сфери застосування цих статей підприємства, на яких кількість працівників менша за кількість, визначену національними законодавством або практикою.