Присипляння
1. Присипляти тварин має право тільки ветеринарний лікар або інша компетентна особа, за винятком надзвичайних ситуацій, коли необхідно покласти край стражданням тварини, а допомога ветеринарного лікаря або іншої компетентної особи не може бути надана швидко, чи в будь-яких інших надзвичайних ситуаціях, передбачених національним законодавством. Усі присипляння повинні здійснюватися із спричиненням мінімальних фізичних і психічних страждань відповідно до обставин. Вибраний спосіб присипляння, за винятком присипляння в надзвичайній ситуації, повинен:
a) або спричинити швидку втрату свідомості й смерть, або
b) починатися зі спричинення глибокого загального знеболювання, за яким настає етап, який зрештою обов'язково призведе до смерті;
Особа, відповідальна за присипляння, повинна переконатись, що тварина мертва, перед тим, як її тіло буде ліквідовано.
2. Забороняються такі методи присипляння:
a) утоплення та інші способи задушення, якщо вони не зумовлюють наслідків, яких вимагає підпункт "b" пункту 1;
b) використання отруєних речовин або ліків, доза або застосування яких не можуть бути проконтрольовані з погляду зумовлення наслідку, згаданого в пункті 1;
c) використання електричного струму, якщо цьому не передує миттєва втрата свідомості.
Додаткові заходи стосовно безпритульних тварин