Ст. 5

Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах · порівняння редакції від 1959-04-20 з редакцією від 1998-01-16

Абзаців змінено: 3, вилучено: 0, додано: 0, без змін: 2.

1. Будь-яка Договірна Сторона під час підписання цієї Конвенції або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти чи документа про приєднання, шляхом перепровадження відповідної заяви на ім'я Генерального секретаря Ради Європи, може залишити за собою право обумовлювати виконання судових доручень щодо обшуку або арешту власності однією або декількома такими умовами:

a) (a) правопорушення, на якому грунтується ґрунтується судове доручення, має підлягати покаранню як за законодавством запитуючої Сторони, так і за законодавством запитуваної Сторони;

b) (b) правопорушення, на якому грунтується ґрунтується судове доручення, має бути екстрадиційним в запитуваній державі;

c) (c) виконання судового доручення має бути сумісним з законодавством запитуваної Сторони.

2. Якщо Договірна Сторона робить заяву відповідно до пункту 1 цієї статті, будь-яка інша Сторона може застосовувати принцип взаємності.

Закреслене — текст редакції від 1959-04-20, підкреслене — текст редакції від 1998-01-16. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1959-04-20 або 1998-01-16.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.