Обов'язки транслюючих Сторін
Обов'язки Сторін, що здійснюють трансляцію(1)
1. Кожна транслююча Сторона забезпечує за допомогою відповідних засобів і компетентних органів дотримання положень цієї Конвенції в усіх програмах, які транслюються організаціями чи технічними засобами, що знаходяться під її юрисдикцією за змістом статті 3.
1. Кожна Сторона, що здійснює трансляцію, забезпечує відповідність умовам цієї Конвенції всіх програмних послуг, які транслюються телемовниками, що підпадають під юрисдикцію цієї Сторони.
2. Для цілей цієї Конвенції транслюючою Стороною вважається:
2. Для цілей цієї Конвенції телемовником, який підпадає під юрисдикцію Сторони, є:
a) у випадку наземної трансляції - Сторона, на території якої здійснюється первісне розповсюдження передачі;
- телемовник, який уважається розташованим на території цієї Сторони згідно з пунктом 3;
b) у випадку супутникової трансляції:
- телемовник, до якого застосовується пункт 4.
i. Сторона, на території якої розташована станція супутникового зв'язку;
3. Для цілей цієї Конвенції телемовник уважається розташованим на території Сторони (далі - "Сторона, що здійснює трансляцію") у таких випадках:
ii. Сторона, яка надає частоту або супутник, якщо станція супутникового зв'язку розташована в державі, яка не є учасницею цієї Конвенції;
a) коли правління телемовника розташоване на території цієї Сторони й рішення стосовно розкладів програм приймаються на території цієї Сторони;
iii. Сторона, на території якої розташована штаб-квартира телеорганізації, якщо відповідальність згідно з підпунктами i та ii не визначено.
b) якщо правління телемовника розташоване на території однієї Сторони, але рішення стосовно розкладів програм телепередач приймаються на території іншої Сторони, то вважається, що телемовник розташований на території тієї Сторони, на території якої працює значна частина його працівників, зайнятих у телемовленні; якщо ж значна частина його співробітників, зайнятих у телемовленні, працює на території кожної зі Сторін, то вважається, що телемовник розташований на території тієї Сторони, на території якої знаходиться його правління; якщо значна частина його співробітників не працює на території жодної зі Сторін, то вважається, що телемовник розташований на території тієї зі Сторін, на території якої він вперше почав здійснювати телемовлення згідно із системою законодавства цієї Сторони, за умови, що він підтримує стабільний і результативний зв'язок з економікою цієї Сторони;
3. Якщо програми, що транслюються з держав, які не є учасницями цієї Конвенції, ретранслюються організаціями чи технічними засобами, що знаходяться під юрисдикцією Сторони за змістом статті 3, ця Сторона, що виступає як транслююча Сторона, забезпечує за допомогою відповідних засобів і своїх компетентних органів дотримання положень цієї Конвенції.
c) якщо головне правління телемовника розташоване на території однієї зі Сторін, але рішення стосовно розкладу програм приймаються на території Держави, яка не є Стороною цієї Конвенції, чи навпаки, то вважається, що він розташований на території заінтересованої Сторони, за умови, що значна частина його працівників, зайнятих у телемовленні, працюють на території цієї Сторони;
d) якщо при застосуванні критеріїв пункту 3 статті 2 Директиви Європейського Парламенту та Ради Європи від 19 червня 1997 р. 97/36/ЕС про внесення змін до Директиви Ради Європи 89/552/ЕЕС ( 994_446 ) про узгодження певних положень, установлених законом, постановою або адміністративною акцією в Державах-членах стосовно здійснення діяльності телемовлення, уважається, що телемовник розташований на території однієї з Держав - членів Європейського Співтовариства, то також уважається, що для цілей цієї конвенції цей телемовник розташований на території цієї Держави.
4. Телемовник, до якого не застосовуються положення пункту 3, уважається таким, що підпадає під юрисдикцію Сторони, так званої Сторони, що здійснює трансляцію, у таких випадках:
a) коли він використовує частоту, надану цією Стороною;
b) коли він, хоча й не використовує частоту, надану Стороною, він використовує можливості супутника, що належить цій Стороні;
с) коли він, хоча й не використовує ні частоти, наданої цією Стороною, ні можливостей супутника, що належить цій Стороні, використовує наземну станцію-передавач супутникового зв'язку, що знаходиться на території Сторони.
5. Якщо Сторону, що здійснює трансляцію, не можна визначити згідно з пунктом 4, то постійний Комітет, щоб визначити цю Сторону, розглядає це питання відповідно до підпункту "a" пункту 1 статті 21 цієї Конвенції.
6. Ця Конвенція не застосовується до телепередач, що призначені для прийому винятково в Державах, які не є Сторонами цієї Конвенції та які не приймаються прямо чи опосередковано громадськістю на території однієї або кількох Сторін.