1. Якщо інше не зазначається у цій Конвенції, особи, які постійно проживають на території Договірної Сторони і щодо яких застосовується Конвенція, мають ті самі права та обов'язки в рамках законодавства кожної Договірної Сторони, що й громадяни такої Сторони.
2. Однак право на допомогу з фонду, що фінансується не за рахунок внесків, сума яких не залежить від тривалості періоду постійного проживання, для бенефіціарія, що проживав на території відповідної Договірної Сторони, або у випадку допомоги у разі втрати годувальника для померлої особи, яка проживала там протягом періоду, що не можна встановити, може зумовлюватися:
a) не більше ніж шістьма місяцями, які безпосередньо передують поданню заяви, - для допомоги породіллі та допомоги по безробіттю;
b) не більше ніж п'ятьма послідовними роками, які безпосередньо передують поданню заяви, - для допомоги по інвалідності, або які передують смерті - у випадку допомоги у разі втрати годувальника;
c) не більше ніж десятьма роками між шістнадцятирічним віком та пенсійним віком, з яких може вимагатися, щоб п'ять років безпосередньо передували поданню заяви, - для пенсії за віком.
3. Якщо особа не виконує умови, встановлені у підпункті (b) або (c) попереднього пункту, але підлягає - або у випадку пенсії у разі втрати годувальника, якщо померла особа підлягала, - дії законодавства відповідної Договірної Сторони принаймні строком один рік, то така особа або спадкоємці померлої особи мають без шкоди для положень статті 27 право отримувати пенсію, нараховану на основі повної пенсії, у сумі, що її не перевищує:
a) у разі допомоги по інвалідності або у випадку смерті - пропорційно співвідношенню кількості років постійного проживання відповідної особи або померлої особи в рамках зазначеного законодавства між датою, на яку вона досягла шістнадцятирічного віку, та датою її непрацездатності, викликаної інвалідністю або смертю, до двох третин кількості років, що розділяють ці дві дати, не враховуючи будь-які роки після пенсійного віку;
b) у разі пенсії за віком - пропорційно співвідношенню кількості років постійного проживання відповідної особи відповідно до зазначеного законодавства між датою досягнення цією особою шістнадцятирічного віку та пенсійного віку до тридцяти років.
4. Додаток IV визначає для кожної відповідної Договірної Сторони види допомоги, які надаються за її законодавством, щодо якого застосовуються положення пункту 2 або 3 цієї статті.
5. Кожна Договірна Сторона повідомляє відповідно до положень статті 81 (1) про внесення будь-яких змін до Додатка IV. Якщо такі зміни випливають з прийняття нових законодавчих актів, таке повідомлення надається протягом трьох місяців з дати оприлюднення цих законодавчих актів або у разі оприлюднення законодавчих актів до дати ратифікації цієї Конвенції - на дату ратифікації.
6. Положення пункту 1 цієї статті не впливають на законодавство будь-якої Договірної Сторони, оскільки це стосується участі в адмініструванні сфери соціального забезпечення або членства у судових органах з питань соціального забезпечення.
7. Можуть бути вжиті спеціальні заходи стосовно участі у добровільному або необов'язковому безперервному страхуванні осіб, які постійно не проживають на території відповідної Договірної Сторони або мають право на отримання допомоги відповідно до перехідних заходів, визначених у Додатку VII.