1. Якщо особа одержує допомогу за законодавством однієї Договірної Сторони у зв'язку з травмою, завданою або отриманою під час її перебування на території іншої Договірної Сторони, права установи, відповідальної за виплату допомоги стосовно третьої Сторони, що має відшкодувати понесені збитки, регулюються наступним чином:
a) якщо зазначена установа за законодавством, яке застосовується, діє замість бенефіціарія щодо будь-яких прав, які він може мати стосовно третьої Сторони, така заміна повинна бути визнана кожною іншою Договірною Стороною; а також
b) якщо зазначена установа має безпосереднє право щодо третьої Сторони, то таке право має визнаватися кожною іншою Договірною Стороною.
2. Застосування положень попереднього пункту між двома або більше Договірними Сторонами регулюється шляхом укладання двосторонніх або багатосторонніх угод між цими Сторонами.
3. Правила, що регулюють відповідальність роботодавців або їхніх агентів у випадках виробничих травм або нещасних випадків на шляху до або з роботи, які трапляються на території Договірної Сторони, іншої, ніж відповідна держава, визначаються угодою між зацікавленими Договірними Сторонами.