1. Для підрахування суми внесків установи Договірної Сторони необхідно враховувати, за доцільності, будь-який прибуток, отриманий на території будь-якої іншої Договірної Сторони.
2. Відшкодування внесків установи однієї з Договірних Сторін може здійснюватися на території іншої Договірної Сторони відповідно до адміністративних процедур і за умови гарантій і привілеїв, що застосовуються для відшкодування внесків відповідній установі останньої Сторони.
3. Застосування положень пунктів 1 і 2 цієї статті між двома або більше Договірними Сторонами регулюється шляхом укладання двосторонніх або багатосторонніх угод між цими Сторонами. Такі угоди можуть також розглядатися в суді для потреб відшкодування.