1. Якщо законодавство Договірної Сторони передбачає, що розрахунок допомоги грунтується на сумі попереднього прибутку, установа, яка застосовує це законодавство, враховує тільки прибуток відповідного працівника, який він отримував за останнім місцем роботи на території згаданої Сторони, або якщо його місце роботи не було останнім на цій території протягом принаймні чотирьох тижнів, на сумі відповідної звичайної заробітної плати за місцем його проживання, отриманої за роботу, еквівалентну або подібну його останній професії на території іншої Договірної Сторони.
2. Якщо законодавство Договірної Сторони передбачає, що сума допомоги змінюються відповідно до кількості членів сім'ї, установа, яка застосовує таке законодавство, враховує також членів сім'ї, що постійно проживають на території іншої Договірної Сторони, начебто вони постійно проживали на території першої Сторони.
3. Якщо законодавство, яке застосовується установою за місцем постійного проживання особи, передбачає, що період, протягом якого виплачується допомога, залежить від тривалості завершених періодів, то період, протягом якого виплачується допомога, визначається належним чином, за доцільності, згідно з положеннями пункту 1 або 2 статті 51.