1. Якщо законодавство, що застосовується установою за місцем постійного проживання, передбачає дві або більше схеми страхування у зв'язку з захворюванням та материнством, правила, які будуть застосовуватися щодо надання допомоги в натуральній формі, у випадках, викладених у пунктах 1 і 2 статті 20, пунктах 1 і 3 статті 21, статті 23 і пунктах 2, 4 і 6 статті 24, є такими, що й для загальної схеми або, за її відсутності, схеми для працівників промислової сфери.
2. Якщо за законодавством Договірної Сторони надається допомога залежно від походження захворювання, така умова не застосовується щодо осіб, яких стосуються положення цієї Конвенції, незалежно від території Договірної Сторони, де вони проживають.
3. Якщо законодавство Договірної Сторони встановлює максимальний період для надання допомоги, установа, яка застосовує таке законодавство, може, за доцільності, врахувати будь-який період, протягом якого допомога вже надавалась установою іншої Договірної Сторони за той самий випадок захворювання або материнства.