1. Якщо законодавство Договірної Сторони зумовлює надання допомоги у натуральній формі членам сім'ї їхнім особистим страхуванням, положення статей 20 і 21 застосовуються щодо членів сім'ї особи, яка підлягає цьому законодавству, тільки якщо вони особисто підпадають під юрисдикцію тієї ж установи зазначеної Сторони, що й та особа, або під юрисдикцію іншої установи зазначеної Сторони, що сплачує відповідну допомогу.
2. Якщо законодавство Договірної Сторони передбачає, що розрахунок грошової допомоги грунтується на середньому прибутку, компетентна установа цієї Сторони визначає цей середній прибуток тільки на підставі прибутків, зареєстрованих протягом періодів, завершених відповідно до зазначеного законодавства.
3. Якщо законодавство Договірної Сторони передбачає, що розрахунок грошової допомоги грунтується на фіксованому прибутку, то компетентна установа цієї Сторони враховує тільки такі фіксовані прибутки або, за доцільності, середній фіксований прибуток, що відповідає періодам, завершеним відповідно до зазначеного законодавства.
4. Якщо законодавство Договірної Сторони передбачає, що сума грошової допомоги змінюється пропорційно кількості членів сім'ї, компетентна установа цієї Сторони враховує також членів сім'ї, що постійно проживають на території іншої Договірної Сторони, начебто вони постійно проживали на території першої Сторони.