1. Особи, що проживають на території Договірної Сторони, іншої ніж відповідна держава, які відповідають умовам на набуття прав, встановлених законодавством останньої держави, зважаючи, за доцільності, на положення статті 19, одержують на території Договірної Сторони, де проживають:
a) допомогу в натуральній формі, що надається за рахунок компетентної установи установою за місцем постійного проживання відповідно до положень законодавства, що застосовується останньою установою, начебто ці особи перебували під її юрисдикцією;
b) грошову допомогу, що сплачується компетентною установою відповідно до положень законодавства, що нею застосовується, начебто ці особи проживали на території відповідної держави. Однак за угодою між компетентною установою й установою місця постійного проживання грошова допомога також може сплачуватись останньою установою від імені компетентної установи.
2. Положення попереднього пункту застосовуються mutatis mutandis щодо допомоги, яка надається у натуральній формі членам сім'ї, що проживають на території Договірної Сторони іншої, ніж відповідна держава.
3. Транскордонним працівникам також може сплачуватись допомога компетентною установою на території відповідної держави згідно з положеннями законодавства цієї держави, начебто вони проживають на її території. Однак членам їхніх сімей надається право на допомогу в натуральній формі на таких самих умовах, тільки якщо є угода про це між компетентними органами відповідних Договірних Сторін, або, за її відсутності, якщо є попередній дозвіл компетентної установи, за винятком надзвичайних обставин.
4. Особам, щодо яких застосовується ця стаття, крім транскордонних працівників або членів їхніх сімей, що тимчасово проживають на території відповідної держави, надається право на допомогу відповідно до положень законодавства цієї держави, начебто вони проживають на її території, навіть якщо вони вже одержували допомогу у зв'язку з цією хворобою або материнством до переїзду до місця тимчасового проживання.
5. Особам, щодо яких застосовується ця стаття, які переїжджають на проживання на територію відповідної держави, надається право на допомогу відповідно до положень законодавства цієї держави, навіть якщо вони вже одержували допомогу у зв'язку з цією хворобою або материнством до зміни місця проживання.