1. Якщо законодавство Договірної Сторони передбачає добровільне або необов'язкове безперервне страхування після закінчення страхового періоду, установа, яка застосовує таке законодавство, має з цією метою для підрахування періодів враховувати за необхідності періоди страхування, здійсненого за законодавством будь-якої Договірної Сторони, і, за доцільності, завершені періоди постійного проживання після шістнадцятирічного віку в рамках схеми фінансування не за рахунок внесків будь-якої іншої Договірної Сторони, начебто ці періоди страхування були завершені за законодавством першої Сторони.