Ст. 7

Чинна редакція від 24.11.1977 · Конвенція набрав чинності 01.05.1983

Глава II

Проїзд

1. Кожна Договірна Сторона зобов'язується забезпечити, щоб у разі офіційного колективного набору покриття витрат на проїзд до держави, що приймає, ніколи не покладалося на трудящого-мігранта. Порядок покриття таких витрат визначатиметься відповідно до двосторонніх угод, які можуть також поширити ці заходи на сім'ї та робітників, що набираються індивідуально.

2. У випадку, коли трудящі-мігранти й члени їхніх сімей, їдучи до держави, що приймає, проїжджають транзитом через територію однієї з Договірних Сторін, або під час їхнього повернення до держави походження компетентні органи держави транзиту вживають усіх заходів для прискорення їхнього проїзду та запобігання адміністративним затримкам і труднощам.

3. Кожна Договірна Сторона звільняє від ввізних зборів і податків під час в'їзду до держави, що приймає, та остаточного повернення до держави походження і під час транзиту:

a) особисті речі та рухоме майно трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей, що належать до їхнього домашнього господарства;

b) обґрунтовану кількість інструментів і портативного обладнання, необхідних для роботи, яку вони будуть виконувати.

Наведені вище пільги надаються відповідно до законів або підзаконних актів, що є чинними у відповідних державах.