1. У випадку, передбаченому у пункті 2 статті 30, зацікавлені держави намагаються, наскільки це можливо, визначити, після оцінки в кожному випадку обставин, зазначених у статті 8, яка з них буде продовжувати здійснення кримінального переслідування. Під час цієї процедури консультацій зацікавлені держави відкладають постанову рішення по суті справи, не будучи при цьому зобов'язаними, однак, продовжувати цю відстрочку більш ніж на 30 днів від дати перепровадження повідомлення, передбаченого у пункті 2 статті 30.
2. Положення пункту 1 не є обов'язковими:
(а) для держави, яка перепроваджує повідомлення, передбачене у пункті 2 статті 30, якщо основне судове засідання у справі було в ній оголошене відкритим у присутності обвинуваченої особи до перепровадження повідомлення;
(b) для держави, якій перепроваджується повідомлення, якщо основне судове засідання було в ній оголошене відкритим у присутності обвинуваченої особи до отримання повідомлення.