1. Якщо держава звертається із клопотанням про порушення кримінального переслідування, вона не може продовжувати переслідувати підозрювану особу за злочин, у зв'язку з яким було заявлене клопотання про порушення кримінального переслідування, або виконувати рішення, яке вона постановила раніше щодо підозрюваної особи за цей злочин. До отримання рішення запитуваної держави щодо клопотання про порушення кримінального переслідування запитуюча держава однак зберігає за собою право здійснювати всі дії стосовно кримінального переслідування, за винятком притягнення до судової відповідальності або, у відповідних випадках, прийняття компетентним адміністративним органом рішення у справі.
2. Право здійснення переслідування і примусового виконання поновлюється за запитуючою державою:
(а) якщо запитувана держава інформує її про своє рішення не вживати дій щодо клопотання відповідно до статті 10;
(b) якщо запитувана держава інформує її про своє рішення відмовити у прийнятті клопотання відповідно до статті 11;
(c) якщо запитувана держава інформує її про своє рішення відкликати свою згоду на прийняття клопотання відповідно до статті 12;
(d) якщо запитувана держава інформує її про своє рішення не порушувати провадження або припинити його;
(e) якщо вона відкликає своє клопотання до того, як запитувана держава проінформує її про своє рішення вжити дій щодо клопотання.