1. Ця Конвенція не зашкоджує зобов'язанням, взятим за будь-якою іншою міжнародною конвенцією, що вже укладена або буде укладена на двосторонньому чи багатосторонньому рівні між двома або декількома Договірними Сторонами про екстрадицію чи будь-яку іншу форму надання взаємної допомоги у кримінальних справах.
2. Договірні Сторони можуть укладати між собою двосторонні або багатосторонні угоди з питань, які розглядаються цією Конвенцією, лише з метою доповнення її положень або сприяння застосуванню викладених в ній принципів.
3. Однак, якщо дві або декілька Договірних Сторін вже встановили відносини у цьому питанні на основі однакового законодавства чи застосували свій особливий режим, або зроблять це у майбутньому, вони мають право регулювати ці відносини відповідним чином, незважаючи на положення цієї Конвенції.
Договірні Сторони, які припиняють застосування положень цієї Конвенції у своїх взаємних відносинах у цьому питанні, повідомляють про це Генеральному секретарю Ради Європи.