Ст. 13

Чинна редакція від 28.05.1970 · Конвенція набрав чинності 26.07.1974

Розділ 1. Загальні положення

1. Транзит через територію Договірної Держави затриманої особи, яка передається третій Договірній Державі на виконання цієї Конвенції, дозволяється на запит Держави, в якій утримується особа. Держава транзиту може вимагати отримання будь-якого відповідного документа, перш ніж приймати рішення за запитом. Особа, яка передається, залишається під вартою на території Держави транзиту, якщо Держава, з якої вона передається, не вимагає її звільнення.

2. Окрім випадків, коли передача запитується згідно зі Статтею 34, будь-яка Договірна Держава може відмовити у транзиті:

(a) на одній з підстав, згаданих в пунктах (b) та (c) Статті 6;

(b) на тій підставі, що особа, якої це стосується, є її власним громадянином.

3. Якщо використовується повітряний транспорт, застосовуються наступні положення:

(a) якщо не має наміру робити посадку, Держава, з якої має передаватися особа, може повідомити Державу, над чиєю територією має відбутися політ, що особа, про яку йдеться, передається згідно з цією Конвенцією. В разі незапланованої посадки, таке повідомлення має силу запиту про тимчасовий арешт, передбаченого пунктом 2 Статті 32, і робиться офіційний запит про транзит;

(b) якщо є намір посадки, робиться офіційний запит про транзит.