1. Договірні Держави надають одна одній найширшу взаємну допомогу у справах про кримінальне переслідування за вчинення злочинів, передбачених статтями 1 або 2. Законодавство Держави, яку запитують, про взаємну допомогу у кримінальних справах має застосовуватися в усіх випадках. Проте у наданні такої допомоги не може бути відмовлено лише на тій підставі, що вона стосується політичного злочину або злочину, пов'язаного з політичним злочином, або злочину, вчиненого з політичних мотивів.
2. Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як зобов'язання надавати взаємну допомогу, якщо у Держави, яку запитують, є серйозні підстави вважати, що запит про надання допомоги у зв'язку зі злочином, передбаченим статтями 1 або 2, зроблений з метою переслідування або покарання особи у зв'язку з її расою, релігійними переконаннями, національністю або політичними переконаннями, або що становище такої особи може бути погіршене з будь-якої з цих причин.
3. Положення всіх договорів та домовленостей про взаємну допомогу у кримінальних справах, що застосовуються між Договірними Державами, включаючи Європейську конвенцію про взаємну допомогу у кримінальних справах ( 995_036 ), замінюються у відносинах між Договірними Державами цією Конвенцією в тій мірі, в якій вони їй суперечать.