СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
21.01.2003
(Витяг)
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 липня 2002 р. кримінальну справу за фактом підробки документів для митного оформлення автомобіля за ознаками частин 1 і 2 ст. 194 КК 1960 р. було закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Із матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки обставин митного оформлення автомобіля "Форд-Сієра" на ім'я Л., яка мала місце 25 листопада 1997 р., заступником прокурора Кіровоградської області 28 серпня 2000 р. було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частинами 1 і 2 ст. 194 КК 1960 р. ( 2002-05 ).
Провадження в цій справі неодноразово зупинялося, закривалося, знову поновлювалося.
11 жовтня 2001 р. начальник відділення дізнання Ленінського відділу міліції м. Кіровограда своєю постановою, погодженою з прокурором цього ж району, направив кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності.
Ленінський районний суд м. Кіровограда своєю постановою від 26 липня 2002 р., пославшись на ст. 49 КК 2001 р. ( 2341-14 ) та ст. 111 КПК ( 1002-05 ), провадження у справі закрив у зв'язку із закінченням строків давності.
Заступник Генерального прокурора України в касаційному поданні порушив питання про скасування цього рішення, оскільки його постановлено всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, з направленням справи на додаткове розслідування.
Обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційне подання задовольнила з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, особу або осіб, які вчинили злочин, передбачений частинами 1 і 2 ст. 194 КК 1960 р. ( 2002-05 ), у цій справі не встановлено, до кримінальної відповідальності нікого не притягнуто, і обвинувальний висновок у справі не складався.
Відповідно до ч. 3 ст. 11-1 КПК ( 1001-05 ) справу, в якій у ході досудового розслідування не встановлено особу, що вчинила злочин, суд вправі закрити за наявності підстави, передбаченої ч. 2 ст. 49 КК ( 2341-14 ).
Зазначеною нормою (ч. 2 ст. 49 КК ( 2341-14 ) урегульовані особливості перебігу строків давності у випадках ухилення особи, яка вчинила злочин, від слідства або суду, та встановлено, що така особа звільняється від кримінальної відповідальності лише за умови, що з часу вчинення злочину минуло 15 років.
Пославшись у ч. 3 ст. 11-1 КПК ( 1001-05 ) на ч. 2 ст. 49 КК ( 2341-14 ) як на підставу для закриття справи, в якій не встановлено особу, що вчинила злочин, закон визначив, що і такі справи можуть бути закриті за умови, що з моменту вчинення злочину минуло 15 років (за винятком випадку, визначеного в ч. 4 ст. 49 КК).
Оскільки в даній справі не встановлено особу, що вчинила дії, передбачені частинами 1 і 2 ст. 194 КК ( 2002-05 ), і 15-річний термін із дня вчинення злочину (ст. 49 ч. 2 КК ( 2341-14 ) не минув, рішення суду про закриття справи у зв'язку із закінченням строків давності суперечить вимогам кримінально-процесуального та кримінального законів, а тому воно скасоване. Враховуючи, що у справі необхідно встановити особу або осіб, які вчинили злочин, передбачений частинами 1 і 2 ст. 194 КК, з'ясувати обставини його вчинення та виконати інші вимоги, передбачені кримінально-процесуальним законом, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України направила справу на додаткове розслідування.
"Вісник Верховного Суду України", N 1 (35), січень - лютий, 2003 р.