Якщо санкція норми передбачає альтернативні стягнення за вчинене правопорушення, застосування до правопорушника адміністративного арешту має бути вмотивованим. Відповідно до ст. 32 КпАП адміністративний арешт застосовується лише у виняткових випадках

· Не визначено

Опубліковано: Рішення Верховного суду України, 2004 р., № 2

ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18.03.2004

(Витяг)

Згідно з постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2003 р. К. за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 185-3 КпАП ( 80731-10 ), піддано адміністративному арешту строком на три доби.

На К. накладено адміністративне стягнення за неповагу до суду, яка виявилась у тому, що він неодноразово порушував установлені в суді порядок та правила, а саме: не з'явився до суду 7 липня, 5 серпня і 24 вересня 2003 р. для участі в розгляді цивільної справи за скаргою К.В., інтереси якого він представляв; зневажливо поводився щодо головуючого, ігнорував його зауваження, незважаючи на попередження про можливість притягнення до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, Голова Верховного Суду України визнав, що постанова судді підлягає зміні з таких підстав.

Обставини, за яких К. виявив явну неповагу до суду й установлених у суді правил, у постанові викладені правильно, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 185-3 КпАП ( 80731-10 ) відповідає наявним у справі доказам. Проте призначати К. за вчинене правопорушення стягнення у виді адміністративного арешту необхідності не було.

При вирішенні цього питання суд не взяв до уваги, що відповідно до ст. 32 КпАП ( 80731-10 ) адміністративний арешт застосовується лише у виняткових випадках.

Санкція ч. 1 ст. 185-3 зазначеного Кодексу ( 80731-10 ) передбачає стягнення не тільки у виді адміністративного арешту строком до 15 діб, а й накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте в постанові не наведено мотивів, з яких суддя застосував щодо К. саме адміністративний арешт, у той час як зазначеною нормою передбачено й інше, більш м'яке стягнення.

З урахуванням зазначених обставин і того, що К. позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером і призначене йому стягнення не виконано, Голова Верховного Суду України постанову місцевого суду змінив: стягнення у виді адміністративного арешту строком на три доби замінив штрафом у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.