Ст. 99. Заходи заохочення і стягнення, які застосовуються стосовно осіб, засуджених до виправних робіт

Виправно-трудовий кодекс України · порівняння редакції від 1970-12-23 з редакцією від 2001-09-01

Абзаців змінено: 0, вилучено: 8, додано: 16, без змін: 0.

Після одержання копії вироку органи, які відають виконанням виправних робіт без позбавлення волі:

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган стосовно засуджених до покарання у виді виправних робіт може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.

- направляють на роботу осіб, засуджених до виправних робіт в інших місцях, осіб, засуджених до виправних робіт за місцем роботи, які направлені судом для відбування покарання в інші місця і в необхідних випадках подають допомогу в працевлаштуванні особам, засудженим до виправних робіт за місцем роботи;

Кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засуджених може застосовувати такі заходи заохочення:

- здійснюють контроль за правильністю проведення відрахувань із заробітку засуджених і вчасністю перерахування їх у доход держави, додержання адміністрацією підприємств, установ і організацій умов відбування покарання, встановлених виправно-трудовим законодавством України;

подання до суду матеріалів на засудженого щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом;

- беруть участь у проведенні виховної роботи із засудженими;

зарахування часу щорічної чергової відпустки у строк відбування покарання.

- застосовують до осіб, які відбувають виправні роботи без позбавлення волі, заходи заохочення і стягнення;

Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання або заміну невідбутої частини покарання штрафом надсилається до суду кримінально-виконавчою інспекцією з урахуванням характеристики на нього власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засудженого.

- ведуть персональний облік усіх осіб, засуджених до виправних робіт без позбавлення волі;

За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженого може застосовуватися стягнення у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

- організують у встановленому порядку розшук осіб, засуджених до виправних робіт без позбавлення волі, місце перебування яких невідоме.

Стосовно осіб, які ухиляються від відбування покарання, кримінально-виконавча інспекція направляє прокурору матеріали для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).

( Стаття 99 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5082-10 від 15.04.83; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )

Ухиленням засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт є:

невиконання встановлених обов'язків;

порушення порядку та умов відбування покарання;

вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності;

більше двох разів протягом місяця допущення прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Засуджений до виправних робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, може бути затриманий органом внутрішніх справ за постановою суду на строк до 30 діб.

( Розділ VI із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5082-10 від 15.04.83; Законом N 2857-12 від 15.12.92, в редакції Закону N 2636-III ( 2636-14 ) від 11.07.2001 )

ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ

ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ

Закреслене — текст редакції від 1970-12-23, підкреслене — текст редакції від 2001-09-01. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1970-12-23 або 2001-09-01.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.