Засуджені до вислання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня звернення його до виконання видаляються з місця їх проживання.
Орган, що відає виконанням покарання у вигляді вислання, викликає засудженого до вислання і відбирає у нього письмове зобов'язання залишити в десятиденний строк місцевість, де йому заборонено проживати. При цьому особі, яка висилається, роз'яснюються її обов'язки та права, і вона попереджається про відповідальність за невиїзд з місцевості, з якої вона висилається, а також за самовільне повернення в місцевість, де їй заборонено проживати, відповідно до статті 185 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ).
В разі неявки без поважних причин за викликом органу, що відає виконанням цього виду покарання, особа, яка висилається, може бути піддана приводу.
Засуджені до вислання виїжджають із місцевості, де їм заборонено проживати, за власний рахунок. У виняткових випадках органи, що відають виконанням покарання у вигляді вислання, надають особі, яка висилається, матеріальну допомогу для виїзду в іншу місцевість.