Виправлення і перевиховання осіб, які відбувають заслання, здійснюються на основі обов'язкового залучення їх до суспільно корисної праці, з врахуванням їх працездатності, і проведення з ними політико-виховної роботи.
Місце і вид роботи засланець обирає на свій розсуд у місцевості, призначеній для відбування заслання.
Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів не пізніше п'ятнадцяти днів з дня прибуття засланців до місця відбування покарання забезпечують їх роботою з урахуванням працездатності і, по можливості, спеціальності, а також житловою площею і подають їм в необхідних випадках матеріальну допомогу до влаштування на роботу.
Розпорядження виконавчих комітетів місцевих Рад народних детутатів про працевлаштування засланців обов'язкові для керівників підприємств, установ і організацій.
Якщо виконавчий комітет місцевої Ради народних детутатів не має можливості влаштувати засланця на роботу за фахом, орган, що відає виконанням цього виду покарання, може перевести засланця до іншого адміністративного району, де є можливість надати йому відповідну роботу, але в межах місцевості, визначеної для відбування заслання.
Праця осіб, які відбувають заслання, регулюються на загальних підставах законодавством про працю.
За ухилення від суспільно корисної праці засланці несуть відповідальність на загальних підставах.