Ст. 84. Направлення на заслання

Чинна редакція, діє з 1970-12-23

Засуджені до заслання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня звернення його до виконання направляються за рахунок держави до місця відбування покарання без конвою або під конвоєм.

Питання про направлення засудженого до заслання без конвою або під конвоєм вирішується судом:

- при призначенні заслання як основного покарання;

- при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від покарання у вигляді позбавлення волі, коли заслання призначено як додаткове покарання;

- при заміні позбавлення волі засланням.

Вирішуючи питання про направлення засудженого до заслання без конвою або під конвоєм у зазначених вище випадках, суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину і особу засудженого.

Засуджені, яким заслання призначено як додаткова міра покарання, після відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі або звільнення з місць позбавлення волі з інших встановлених законом підстав направляються до місця відбування заслання під конвоєм. В цих випадках особи, що направляються на заслання, забезпечуються виправно-трудовою установою одягом і взуттям по сезону і харчуванням на дорогу.

При направленні засуджених до місця відбування заслання без конвою органи, що відають виконанням цього виду покарання, вручають засудженому письмове розпорядження з зазначенням маршруту слідування і строку прибуття засудженого до місця відбування покарання, забезпечують його коштами на проїзд і харчуванням на дорогу, роз'яснюють засудженому його обов'язки і права, попереджають про відповідальність за втечу з місця заслання за статтею 184 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ), про що відбирають у нього підписку. В разі ухилення засудженого від виїзду до місця заслання органи, що відають виконанням покарання, затримують засудженого і негайно надсилають матеріали до районного (міського) народного суду за місцезнаходженням засудженого для розгляду протягом не більш як трьох діб у порядку, передбаченому статтею 411 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ), питання про направлення засудженого до місця відбування заслання під конвоєм.

Час перебування під вартою після постановлення вироку і під конвоєм при направленні на заслання підлягає зарахуванню в строк покарання із розрахунку: один день перебування під вартою або під конвоєм за три дні заслання; час слідування до місця відбування заслання без конвою - один день перебування в дорозі за один день заслання.