Засудженим надаються побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі - до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або з іншими особами у присутності представника виправно-трудової установи. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (матір'ю, батьком, чоловіком, дружиною, дітьми, рідними братами і сестрами, онуками, дідом і бабою, усиновителями, усиновленими).
Побачення надаються: у виправно-трудових колоніях загального, посиленого, суворого, особливого режиму та у виховно-трудових колоніях загального і посиленого режиму - тривалі - один раз на три місяці, короткострокові - один раз на місяць; у тюрмах - короткострокові - один раз на шість місяців; у виправно-трудових колоніях-поселеннях - без обмежень.
Засудженим один раз на три місяці за наявності технічних можливостей надається право на одні платні телефонні розмови тривалістю п'ятнадцять хвилин під контролем адміністрації.
Засудженим за їх бажанням дозволяється заміняти тривалі побачення короткостроковими, а також тривалі та короткострокові - телефонними розмовами. Порядок надання і проведення побачень та телефонних розмов визначається Правилами внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ.
( Стаття 39 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 662-12 від 28.01.91; Законами N 137/94-ВР від 27.07.94, N 2214-III ( 2214-14 ) від 11.01.2001 )