Ст. 109-1. Звільнення від відбування покарання осіб, умовно засуджених та умовно звільнених, у зв'язку з їх інвалідністю

Чинна редакція, діє з 1970-12-23

Особа, умовно засуджена до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці чи умовно звільнена з місця позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, в разі визнання її в установленому порядку інвалідом першої або другої групи, якщо інвалідність вона дістала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, достроково звільняється судом від дальшого відбування покарання в порядку, встановленому статтею 408-1 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ).

Якщо інвалідність першої або другої групи дістала особа, зазначена в частині першій цієї статті, з причин, не зв'язаних з її виробничою діяльністю, суд може у згаданому вище порядку або достроково звільнити таку особу від дальшого відбування покарання, або направити її для відбування позбавлення волі.

( Доповнено статтею 109-1 згідно з Указом ПВР N 1850-09 від 23.03.77; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2857-12 від 15.12.92; N 137/94-ВР від 27.07.94 )