СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 22.04.99
Виконання вироку щодо особи, яка вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 206 КК України, і якій було призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, за наявності передбачених законом підстав може бути відстрочено на підставі ст. 46-1 КК
(Витяг)
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 22 квітня 1998 р. К. засуджено за ч. 2 ст. 206 КК ( 2002-05 ) із застосуванням ст. 46-1 КК ( 2001-05 ) на один рік позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки та сплатою штрафу в сумі 300 грн.
Постановою президії Рівненського обласного суду від 27 січня 1999 р. вирок районного суду скасовано за м'якістю призначеного К. покарання, а справу направлено на новий судовий розгляд.
К. визнано винним у тому, що він 7 січня 1998 р. приблизно о 23-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у клубі, без будь-якого приводу штовхнув О., внаслідок чого той упав. Через деякий час, продовжуючи хуліганські дії, К. завдав потерпілому два удари по обличчю і заподіяв йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування постанови президії обласного суду як незаконної. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.
Скасовуючи вирок районного суду, президія обласного суду послалась на те, що К. вчинив у стані алкогольного сп'яніння злочин, який згідно зі ст. 7-1 КК ( 2001-05 ) є тяжким, тому до нього не може бути застосовано відстрочку виконання вироку на підставі ст. 46-1 КК. Проте такий висновок президії обласного суду є необгрунтованим.
К. дійсно засуджено за злочин, який законом віднесено до тяжких. Однак згідно з положенням ч. 4 ст. 46-1 КК ( 2001-05 ) відстрочка виконання вироку не застосовується не до всіх осіб, які вчинили тяжкі злочини, а лише до тих, які засуджені за злочини, перелічені у п. 1 ч. 3 ст. 25-1 КК. Осіб, засуджених за ч. 2 ст. 206 КК ( 2002-05 ), до цього переліку не включено.
Крім того, як видно з вироку, при призначенні покарання судом було враховано й таку обтяжуючу відповідальність К. обставину, як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Жодних інших підстав для скасування вироку за м'якістю покарання, призначеного засудженому судом першої інстанції, президія обласного суду не навела.
З урахуванням викладеного постанову президії обласного суду щодо К. скасовано як незаконну.
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 2000 р.