СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 19.05.98
(Витяг)
Вироком Луцького міського суду Волинської області від 10 жовтня 1997 р. З. засуджено за ст. 191-2 КК ( 2002-05 ) до штрафу в розмірі 40 грн. Постановлено стягнути з нього в дохід держави 117 грн. як необгрунтовано ним одержані.
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Волинського обласного суду від 31 жовтня 1997 р. вирок залишено без зміни. Постановою президії цього суду від 24 грудня 1997 р. залишено без задоволення протест заступника прокурора області.
За вироком суду З. визнано винним у тому, що, працюючи викладачем кафедри вищої математики Луцького індустріального інституту та займаючи посаду доцента, він 17 - 18 січня 1997 р. незаконно одержав за виставлення позитивних оцінок за екзамен з вищої математики винагороду від шести студентів - по 10 доларів США з кожного та пляшку горілки. Всього З. незаконно одержав з використанням службового становища 60 доларів США, або 113 грн. та пляшку горілки.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування судових рішень у справі у зв'язку з помилковою кваліфікацією дій З. за ст. 191-2 КК ( 2002-05 ) та призначенням йому м'якого покарання.
Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.
Як визнав установленим суд, З., будучи викладачем кафедри вищої математики названого інституту і займаючи посаду доцента, неодноразово одержував від студентів інституту за виставлення позитивних оцінок за екзамен з вищої математики долари США та винагороду в іншому вигляді.
Органами попереднього слідства дії З. було кваліфіковано за ч. 2 ст. 168 КК ( 2002-05 ). Перекваліфіковуючи ці дії на ст. 191-2 КК, суд зазначив, що викладач кафедри, приймаючи поточний екзамен, не може бути суб'єктом одержання хабара, оскільки не є посадовою особою, і дії З. при прийманні поточного екзамену, який до того ж не входить до числа випускних, пов'язані із суто професійною діяльністю. Але такий висновок є помилковим.
Відповідно до ст. 164 КК ( 2002-05 ) під посадовими особами розуміються особи, які постійно або тимчасово займають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Дії З. при прийманні у студентів екзамену під час сесії охоплюються цим поняттям, оскільки виставлення або невиставлення позитивної оцінки тягне для студентів певні правові наслідки: призначення стипендії, відрахування з інституту тощо.
До переліку службових обов'язків і повноважень З. входило забезпечення рівня викладання предмета за фахом (лекції, практичні, методичні й семінарські заняття, консультації, заліки, екзамени), який відповідав би вимогам щодо підготовки спеціаліста відповідного рівня та кваліфікації. Згідно з обвинувальним висновком З. одержував кошти від студентів першого курсу технологічного факультету за допуск до екзамену з вищої математики без здачі розрахунково-графічних робіт, тобто без повного виконання учбової програми, та за виставлення завищених оцінок за екзамен із цього предмета під час сесії. За таких обставин З. є суб'єктом посадового злочину, і суд невірно кваліфікував його дії.
Через необхідність застосування до З. закону про більш тяжкий злочин і пов'язану з цим м'якість призначеного покарання постановлені у справі судові рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд, під час якого, як зазначила в ухвалі судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України, необхідно повно, всебічно й об'єктивно перевірити всі обставини справи, правильно кваліфікувати дії З. і призначити покарання відповідно до вимог ст. 39 КК ( 2001-05 ).
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 1999 р.